Як тала та склади структурують танець
Індійська класична танцювальна музика докорінно відрізняється від західних музичних традицій своїм унікальним концептом часу та ритму. Тоді як на Заході зазвичай переважають рівномірні такти, наприклад 4/4, індійська музика базується на системі тала. Тала, це циклічний ритмічний візерунок, що складається з певної кількості ударів і нескінченно повторюється. Для південноіндійського танцювального стилю Bharatanatyam визначальною є карнатакська музична традиція. Тут ритм створюється не лише барабанами, такими як мрідангам, а й значною мірою формується за допомогою соллукатту. Це вимовлені склади, які надають танцювальним крокам ритмічного голосу.
У північноіндійському Kathak, навпаки, домінує індустанська музична традиція. Тут ритмічні склади називаються бол. Вони імітують звучання подвійного барабана табла або пакхавадж. Той, хто хоче зрозуміти цю музику, повинен навчитися сприймати ритм не як жорсткий метроном, а як плинну, живу структуру. Музика і танець при цьому зливаються настільки тісно, що музиканти на сцені безпосередньо реагують на роботу ніг танцюристів.



