Стильові родини впорядковують побажання, а не людей
У Фрайбурзі-ім-Брайсгау представлені Аргентинське танго (Tango Argentino), Сальса (Salsa), Бачата (Bachata), Кізомба (Kizomba), Лінді-хоп (Lindy Hop), Форро (Forró), Самба-ді-гафіейра (Samba de Gafieira), сучасний танець, а також стандарт і латиноамериканські танці. Для першого звуження вибору їх можна об’єднати в імпровізаційні соціальні парні танці, стандарт і латиноамериканські танці та сучасний танець. Цей поділ допомагає зорієнтуватися, але не є жорсткою межею.
У соціальних парних танцях послідовність рухів, паузи й музичні акценти часто народжуються у взаємодії. У стандарті й латиноамериканських танцях також є простір для власних рішень, але водночас вони мають чітко визначені танцювальні форми й характерні принципи руху. Наскільки сильно сценічний образ може змінити це сприйняття, показує розгляд Повільного фокстроту (Slowfox) за лаштунками шоу. Сучасний танець працює, зокрема, з вагою, динамікою та простором; він може бути імпровізованим або хореографічним, а також виконуватися в контакті.
Тож самої лише схильності ще недостатньо, щоб визначитися. Свобода самовираження є і в парному танці, а чіткі форми є й у сучасному танці. Лише поєднання твоїх побажань допомагає визначити відповідний напрям. Коли напрям уже визначено, наступним етапом вибору може стати, наприклад, вибір між Форро та Кізомбою. Тут ти свідомо зупиняєшся на родині танців іще до того, як почнеш порівнювати між собою окремі близькі стилі.


