У робочому контексті запрошення має іншу вагу
На корпоративному святі в Мюнстері зустрічаються люди, які й після свята працюватимуть разом. Тому прохання від керівника команди може звучати наполегливіше, ніж таке саме запитання між друзями. Особливо нові працівники або люди в залежному становищі можуть не хотіти привертати до себе увагу. Самого лише доброзичливого тону недостатньо, щоб усунути цей тиск. Добровільність стає переконливою, коли очевидно, що відмова не матиме наслідків.
Це стосується і фізичного контакту: спільний проєкт не означає згоди на танцювальну позицію. Простягнуту руку можна прийняти або відхилити, а тісно танцювати зовсім не обов’язково, щоб добре провести час на танцювальній частині свята. У парному танці вести й слідувати за партнером означає виконувати рухові завдання, а не продовжувати службову ієрархію. Як і серед колег, корисно обирати танцювальні ролі незалежно від статі та звичних уявлень.
Тому плануй корпоративне свято в Мюнстері як нагоду для спілкування, а не як демонстрацію вмінь. Ніхто не мусить вивчати фігури чи представляти свій відділ. Якщо ти хочеш почуватися впевненіше, то можеш незалежно від цього цілеспрямовано відвідати пробне заняття з танців у Мюнстері. Це не створює для команди обов’язку готуватися. Важливі й коментарі наступного робочого дня: невимушений момент не має ставати приводом для прізвиськ, оцінок чи жартів про окремих працівників, що постійно повторюються.





