Відомості про досвід потребують конкретного контексту
Якщо ти шукаєш танцювального партнера в Нюрнберзі, тобі траплятимуться такі позначення, як «середній рівень», «просунутий рівень» або «танцюю вже багато років». Спочатку вони описують шлях навчання. Але з них не зрозуміло, чи людина впевнено тримає ритм, чи розуміє нові рухи, чи може відтворити лише знайомі послідовності. До того ж програми курсів відрізняються: однакова назва може позначати різний зміст.
Досвід стає зрозумілішим, якщо вказати контекст: Про який танець, роль і спосіб танцювання йдеться? Той, хто давно танцює Сальсу (Salsa), не обов’язково матиме такий самий рівень навичок у Румбі (Rumba). Той, хто добре знає фіксовану послідовність, може розгубитися під час вільного поєднання фігур. І навпаки, людина з невеликим набором фігур може танцювати надзвичайно чітко й музично.
Важливо також, як саме людина танцювала раніше. З різними партнерами доводиться розуміти сигнали без звичних, напрацьованих разом скорочень. Натомість у постійній парі, яка танцює багато років, часто формуються дуже точні спільні домовленості. І те, й інше є цінним досвідом, але це не одне й те саме.
Тому конкретний приклад краще за ярлик описує рівень навичок: «Під час простих фігур я тримаюся в такті, але під час зміни напрямку іноді збиваюся з перенесенням ваги». Так стає зрозуміло, що людина вже вміє, а над чим їй варто попрацювати.







