Два контакти виконують різні завдання
Перший контакт флепа створює звук, але ще не несе ваги тіла. Твоя вільна нога трохи виноситься вперед, металева пластина під подушечкою стопи ковзає по підлозі й відривається від неї. Другий контакт є кроком: ти ставиш ту саму подушечку стопи на підлогу й переносиш на неї вагу. Обидва звуки створює та сама нога, але лише після другого контакту опорною стає інша нога.
Передня частина стопи, або подушечка стопи, розташована під основою пальців, а не на кінчиках пальців. Тож тобі не потрібно ні піднімати плечі, ні напружувати стопу, витягуючи пальці. Розслаблене коліно й рухливий гомілковостопний суглоб дають змогу зробити короткий контакт. Якщо підошва залишається на підлозі між двома рухами, замість окремої пари звуків виходить радше шарудіння. Додатковий удар п’ятою не є частиною цієї вправи на два звуки.
Спочатку тут ти використовуєш дві долі однакової тривалості. Згодом флепи можуть припадати на інші моменти такту або мати різні акценти. Про те, як музично поєднувати такі елементи, розповідає посібник про поєднання базових кроків чечітки (Tap Dance) і ритму. Щоб обрати відповідний формат навчання, ознайомся з курсами чечітки для початківців: перед тим як переходити до довших послідовностей, потрібно достатньо разів повторити невеликі технічні вправи.



