Наскільки виснажливі танці? Тест для самостійної оцінки навантаження

Інтенсивність танцю залежить від того, як ти насправді рухаєшся: робиш маленькі чи великі кроки, часто стрибаєш, активно працюєш руками та танцюєш без перерви. Тому в танцювального стилю немає фіксованого рівня навантаження. У фрагменті денсголлу (Dancehall) ти можеш робити маленькі рухи або танцювати енергійніше. Сембу (Semba), бхангру (Bhangra) та форро (Forró) теж не можна однозначно назвати легкими чи важкими.

Самого темпу музики теж недостатньо. Ти можеш рухатися під швидкий ритм, роблячи небагато кроків, тоді як повільна послідовність рухів може вимагати значного м'язового зусилля для утримання пози. Різницю між темпом і складністю також пояснює стаття про BPM повільного фокстроту.

Дай відповіді на всі п'ять запитань про той самий фрагмент, який ти щойно танцював або танцювала. Щоразу обирай відповідь, яка найбільше відповідає твоїм звичним відчуттям під час цього фрагмента, і порахуй відповіді A, B та C. Найчастіше обрана літера визначає результат. Якщо кількість відповідей однакова, запиши обидва рівні. Якщо говорити й дихати помітно важче, ніж ти відчуваєш загалом, для безпеки орієнтуйся на це під час регулювання навантаження.

Перевіряй, чи можеш говорити, лише під час знайомих і безпечних кроків, а не посеред складного оберту. Тест описує лише поточний момент і не визначає твоїх здібностей.

Після заняття зроби коротку нотатку: який фрагмент ти виконав, яке навантаження переважало і чи були перерви на пояснення. «Базовий крок: помірне навантаження; пауза на пояснення; швидкий приспів: високе навантаження» описує навантаження точніше, ніж «годину інтенсивно танцював». Заняття на курсі часто включає спостереження, пояснення та повторення з різним рівнем зусиль. Про те, як розташовують такі навчальні блоки, розповідає стаття про структуру інтенсивного танцювального курсу.

Наступного разу, коли повторюватимеш ту саму послідовність, можеш знову занотувати результат. Подібні рухи й те саме речення для перевірки мовлення допоможуть краще помітити відмінності. Перехід від B до C протягом одного заняття може означати, що ті самі рухи тепер вимагають більше зусиль. Але з цього ще не можна зробити висновок про довгострокові зміни твоєї фізичної форми.

Іноді сигнали не збігаються: ноги працюють інтенсивно, а ти все ще можеш спокійно говорити. Тоді занотуй обидва спостереження, а не намагайся втиснути все в одну літеру. Розмовний тест передусім показує навантаження на дихання, а суб’єктивне відчуття зусиль може додатково відображати навантаження на окремі ділянки тіла. Чи створює це стимул для росту м’язів, пояснює окремий посібник про нарощування м’язів завдяки танцям.

Твій результат допомагає свідомо дозувати навантаження під час поточного фрагмента. Він не визначає ні твій рівень на курсі, ні те, що ти можеш безпечно виконувати з медичного погляду.