Солеа й алегріас мають спільний рахунок, але різну манеру виконання
Коли ти порівнюєш танець солеа (Soleá) з танцем алегріас (Alegrías), поширений базовий рахунок спершу дає однакову схему: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, з акцентами на 3, 6, 8, 10 і 12. Інтервали нерівні: за двома групами по три йдуть три групи по два. Такий розподіл характерний для компаса фламенко (Flamenco), але сам по собі ще не дає змоги однозначно визначити пало.
Перше порівняльне завдання охоплює лише два цикли. Відзначай кожен пульс невеликим перенесенням ваги й позначай плесканням у долоні тільки п’ять основних акцентів. У першому проході обери спокійний темп солеа й свідомо залишай рухові простір між акцентами. У другому використай акомпанемент алегріас: рух зазвичай здається легшим і спрямованішим уперед, хоча акценти припадають на ті самі числа.
Це не жорстке правило для кожної інтерпретації. Солеа може прискорюватися протягом танцю, а алегріас не завжди сповнені легкості. Завдання виокремлює одну відмінність, а не відтворює повну хореографію. У посібнику Навчися танцювати фламенко ти знайдеш загальний вступ. Тут важливе ось що: та сама ритмічна схема дає змогу по-різному фразувати рухи.

