Погляд задає власний момент
Для цієї вправи ти використовуєш знайому невелику траєкторію руки: права рука починає рух низько перед тілом, розкривається вправо приблизно до рівня плеча й повертається назад. Ліва рука залишається розслабленою внизу. Тут ти не вивчаєш нову техніку руху рук, а задаєш різний час для погляду на тій самій траєкторії.
Слідування та випередження є двома свідомо обраними способами взаємодії погляду й руки. Коли ти слідуєш, погляд супроводжує руку, що розкривається. Коли ти випереджаєш, то вже обираєш наступну ціль, поки рука залишається в кінцевій точці збоку. Так виникає помітна послідовність, а не одночасний ривок. Очі можуть першими почати переводити погляд на ціль, а голова м’яко й спокійно рухається слідом. Підборіддя залишається приблизно на тій самій висоті.
Таке ведення погляду у фламенко (Flamenco) є вибором для цієї вправи, а не правилом для кожної хореографії. Навіть на невеликій сцені таблао свідомо обрана точка погляду може зробити жест виразним, і для цього не потрібно замахуватися ширше.
Спочатку вісім пульсів слугують лише рівномірною часовою сіткою. Вони не пояснюють компас. Для музичного зв’язку окрему вправу пропонує маркаже для танго (Tango) у стилі фламенко, у двох групах по чотири. Тут ноги залишаються нерухомими, щоб ти могла відчути зміну погляду незалежно від них.


