Фокстрот і повільний фокстрот: різниця та зв’язок із квікстепом

Тут під Фокстротом (Foxtrott) мається на увазі проста світська форма танцю, з якою ти часто знайомишся на початкових заняттях. В англійській мові Foxtrot може означати повільний стандартний танець, який німецькою називають Повільним фокстротом (Slowfox). Тому сама назва ще не пояснює, яка саме музика чи форма танцю перед тобою.

Різниця між Фокстротом і Повільним фокстротом передусім помітна в характері руху: Фокстрот пропонує зрозумілий початок із повторюваним базовим малюнком. Повільний фокстрот вимагає точнішого узгодження рухів, щоб вони плавно продовжувалися від кроку до кроку. Тож спокійне враження від нього не означає, що цей танець простіший.

Квікстеп (Quickstep) має значно швидший музичний пульс, ніж Повільний фокстрот, і легко та стрімко рухається залом. Навіть без ефектних стрибків, які можна побачити у виступі, це все одно Квікстеп. Спільна риса цих трьох танців полягає переважно в розмірі 4/4, а не в однаковій послідовності кроків.

Повільна музика й легкий танець не означають одне й те саме. Тому тобі допоможе краще розібратися поєднання вражень від музики й руху, а не сама назва. Огляд навчальних програм для цих трьох танців ти знайдеш тут: Навчайтеся танцювати Фокстрот, Повільний фокстрот і Квікстеп у парі.

Темп описує, наскільки швидко звучить рівномірний основний пульс. Ритм описує, як ноти й акценти розподілені в межах цього часового рисунка. Співачка може співати багато коротких складів поспіль, тоді як гурт акомпанує незмінно повільно. Тому кількість чутних нот не є надійним мірилом темпу.

Для повільного фокстроту (Slowfox) зазвичай підходить повільний, рівномірний пульс із музичним простором між ударами. Квікстеп (Quickstep), навпаки, потребує швидкого пульсу, який підтримує жваве пересування. Фокстрот (Foxtrott) танцюють під ширший спектр музики, придатної для танців у товаристві. Тому його музику неможливо відмежувати від музики двох інших танців лише за жорсткою межею швидкості.

Свінгове фразування, притаманне свінгу (Swing), додатково змінює відчуття: послідовні поділи часто звучать нерівномірно, а акценти створюють пружне відчуття руху вперед. Але це не означає, що запис автоматично стає музикою для повільного фокстроту. Швидка свінгова музика теж може пасувати до квікстепу. Про те, як із цього виникли інші танцювальні форми, розповідає огляд свінгових танців під впливом джазу.

Темп, це швидкість пульсу, а не гучність чи енергійність запису. Мелодія, яку співають ніжно, може бути швидкою, а потужний біг-бенд, грати повільно. Для танцю важливо те, що рівномірно звучить під мелодією та тембром.

Спільний список із заголовком «Фокс» швидко змішує бальні танці, повільний фокстрот (Slowfox) і квікстеп (Quickstep). Доцільніше створити три окремі добірки, у кожній із яких буде вказано конкретний запис. Ім’я виконавця, альбом або версія допоможуть тобі випадково не використати інакше аранжовану версію.

Ці відомі записи можуть слугувати тобі прикладами різних музичних характерів. Вони допоможуть зорієнтуватися, але не гарантують відповідності будь-якому рівню курсу:

• Фокстрот: запис Nat King Cole пісні L-O-V-E має чітко відчутний, бадьорий пульс акомпанементу.
• Повільний фокстрот: запис Frank Sinatra пісні Fly Me to the Moon разом із Count Basie демонструє спокійний базовий пульс на тлі жвавого фразування у стилі свінг (Swing).
• Квікстеп: Sing, Sing, Sing у виконанні Benny Goodman демонструє швидкий інструментальний драйв, хоча довгі версії містять виразні сольні фрагменти.

Відповідність залежить також від того, наскільки впевнено ви вже справляєтеся з відповідним темпом. Запис із довгими барабанними соло може підходити музично, але водночас давати мало орієнтирів. На початку зазвичай корисніші безперервний акомпанемент і зрозумілі музичні фрагменти.

Ця добірка допомагає зорієнтуватися в музиці, але не замінює танцювальну техніку. Якщо ви хочете разом познайомитися з відмінностями, у посібнику про курс танців для пар пояснюється, як проходить спільний початок навчання.