Імпровізація у стріт-денсі: як розвинути власний танцювальний стиль

Той, хто шукає власний шлях у вуличних танцях, швидко стикається з центральною концепцією: так званим «лабінгом» (Labbing). Цей термін походить від англійського слова «Laboratory» (лабораторія) і описує надзвичайно креативний метод тренувань. На відміну від класичних занять танцями, тут мова йде не про те, щоб повторювати фіксовані послідовності кроків або вивчати синхронні рутини для шоу. Під час «лабінгу» ти стаєш дослідником власного тіла.

Мета полягає в тому, щоб розробляти нові танцювальні рухи та систематично розширювати власну мову рухів. Для цього під час підготовки до свого першого Hip-Hop батлу часто використовують певні завдання. Замість того, щоб просто безцільно імпровізувати під музику, під час «лабінгу» ти встановлюєш собі чіткі, іноді надзвичайно обмежувальні правила. Ці межі змушують твій мозок і м'язи залишити протоптані стежки звичної зони комфорту і ступити на зовсім нові шляхи.

Майже в кожній танцювальній студії величезна дзеркальна стіна домінує в просторі. Проте для лаббінгу це дзеркало часто є найбільшим ворогом. Той, хто під час розробки нових рухів постійно спостерігає за собою, автоматично потрапляє у пастку візуальної самоцензури. Ти миттєво оцінюєш, чи виглядає рух круто, чи дивно. Це блокує творчий потік ще до того, як він встигає виникнути. Під час навчання імпровізації в Breakdance швидко стає зрозуміло, що справжня оригінальність народжується з відчуттів, а не з візуального сприйняття.

Під час лаббінгу ти свідомо відвертаєшся від дзеркала або заплющуєш очі. Йдеться про те, щоб відчути рух зсередини. Як відчувається перенесення ваги? Яка динаміка виникає, якщо ти починаєш імпульс від плеча, а не від кисті? Без контролюючого погляду в склі ти вчишся сприймати помилки не як вади, а як несподівані повороти, що можуть призвести до абсолютно нового руху.

Щоб досягти успіху в лабораторії, танцюристи працюють зі структурованими концепціями. Популярним інструментом у сфері Concepts Dance Labbing є ізоляція: ти дозволяєш собі, наприклад, протягом трьох хвилин рухати виключно лівим коліном і правим зап'ястям. Звучить просто, але вже за короткий час це змушує тебе шукати незвичайні площини та повороти, щоб дотриматися умови. Такі творчі бар'єри є ключем, якщо ти хочеш систематично вчитися творчо танцювати.

Ще одна концепція, це трансляція повсякденних рухів. Як можна перекласти відчинення важких дверей, друкування на клавіатурі або потік води на мову урбан-танцю? Завдяки цій абстракції виникають танцювальні стилі, які радикально виділяються з натовпу. Labbing, це не одноразова подія, а постійний метод тренування фрістайлу, який вимагає терпіння, але врешті-решт формує власну танцювальну ідентичність.