Міжнародні народні танці: від хороводів до балфольку

Грецькі танці охоплюють різні шикування в лінію та коло. Каламатіанос (Kalamatianos), наприклад, має характерну структуру з семи частин, яку зазвичай відчувають як 3 + 2 + 2. Довша перша частина змінює рух: рівномірний рахунок, як під час маршу, не передає ритму. Відкрита лінія рухається за тим, хто веде, а з'єднання рук допомагає зберігати відстань.

Якщо ти хочеш навчитися сиртакі (Sirtaki), то познайомишся з хореографією з фільму Грек Зорба 1964 року. Вона поєднує повільніші й швидші елементи, що перегукуються з хасапіко (Hasapiko) та хасапосервіко (Hasaposerviko). Для початку відпрацьовуй бокові перенесення ваги й невеликі перехресні кроки, не збільшуючи темп. З'єднання плечей не має створювати напруги в шиї. Про те, як кіно формує уявлення про танець, також розповідає посібник про танці з кіно й телебачення.

Хора (Hora) не є універсальною схемою. Цю назву можна зустріти, зокрема, у румунському, ізраїльському та інших південно-східноєвропейських контекстах, де використовують різні кроки. Ізраїльські кругові танці часто мають заздалегідь визначену хореографію під конкретні пісні. У відомому танці Маїм Маїм (Mayim Mayim) до рухів належить бокова послідовність перехресних кроків: крок убік, перехресний крок назад, крок убік, перехресний крок уперед. Відпрацьовуй її з невеликою амплітудою та м'якими колінами. Однак ця послідовність не описує ані кожну ізраїльську хору, ані румунську танцювальну родину.

Балфолк (Balfolk), який також пишуть як Bal Folk, означає сучасну танцювальну практику з традиційними й розвиненими груповими та парними танцями. Мазурку (Mazurka) і шоттіш (Schottisch) у ній не обов’язково виконують так, як у певному історичному регіоні. Відмінності можуть виникати через музику, місцеві звичаї та те, як рухається пара. Тому версія балфолку не є вичерпним описом усіх танців з однаковою назвою.

У балфолк-шоттіші легко впізнати поширену базову схему: три кроки й невеликий підскок на ногу, на яку припала остання опора, а потім те саме в інший бік. Далі йдуть чотири кроки-підскоки по черзі, часто зі спільним обертанням. Підскок не означає додаткового перенесення ваги. Кроки залишаються невеликими, а обертання можна додати не відразу. Спершу ти можеш спробувати відтворити схему поруч із партнером, перш ніж парне положення допоможе зорієнтуватися.

Якщо ти хочеш танцювати мазурку, спершу прислухайся до тридольного розміру й акцентів мелодії. Балфолк-мазурка часто поєднує кроки з нерівномірним розподілом ваги, короткі паузи та змінний характер обертань. Єдиної базової послідовності, що охоплювала б усі сучасні варіанти, не існує. Спершу позначай три долі невеликими перенесеннями ваги й помічай, де музика запрошує затриматися. Різниця між лічбою й музичним акцентом трапляється і в матеріалі про ритм і компас у Фламенко (Flamenco), але там музичні структури зовсім інші.

«Африканський танець» не означає спільної техніки кроків. Адова (Adowa) з Гани, особливо пов’язана зі спільнотами акан, вирізняється різноманітними жестами рук і передпліч у поєднанні з рухами близько до землі. Ці жести можуть мати соціальне значення. Щоб уперше поспостерігати за рухами, зверни увагу на поєднання м’яко зігнутих колін, дрібних кроків і самостійного руху рук. Однак наслідування довільного жесту не замінить знання про його значення.

Азію також не можна звести до однієї форми руху. Під час японського бон-одорі (Bon Odori) залежно від місцевості й музики виконують різні громадські танці. Хореографія до пісні «Танко-буші» (Tankō Bushi) є конкретним прикладом: рухи рук нагадують роботу у вугільній шахті, зокрема копання та штовхання. Щоб почати, виконуй повторювану послідовність кроків окремо від жестів рук і поєднуй їх, лише коли зможеш продовжувати крокувати, не дивлячись постійно вниз.

Колумбійська кумбія (Cumbia), своєю чергою, має афроколумбійське й корінне коріння та зазнала численних подальших змін. У традиційних формах парного танцю важливими можуть бути невеликі ковзні кроки, танцювальне залицяння та гра зі спідницею. Це не те саме, що кожен із сучасних варіантів парної кумбії. Щоб відчути рух, почни з коротких кроків близько до землі й тримай верхню частину тіла спокійно, не намагаючись відразу відтворити повну хореографію. Конкретний танець, пісня й нагода розповідають більше, ніж назва континенту. Тому походження важливе для пояснення руху, а не лише для вибору костюма.