Як сучасне фламенко змінює сцену

1. 01

   Зосередження на сольній формі: La edad de oro

   Ісраель Гальван, танцювальне соло зі співом і гітарою

   • Редукція
   • сольний танець
   • музичний діалог

   У La edad de oro зв’язок танцю, співу й гітари залишається звичним обрамленням, тоді як різкі зміни напрямку, кутасті пози тіла й несподівані паузи Гальвана спрямовують твою увагу на артикуляцію кожної миті: оновлення тут відбувається передусім у тілі та його музичній відповіді, а не в розбудованому сценічному світі. Ця робота відкриває добірку, адже ти ще чітко впізнаєш традиційне сценічне обрамлення й можеш побачити, наскільки великих змін можна досягти вже в його межах.

2. 02

   Архітектура для ансамблю: Utopía

   Марія Пажес, робота в ансамблі з живою музикою

   • Організація простору
   • групові композиції
   • архітектура

   У постановці Utopía Марія Пажес черпає натхнення в архітектурі та ідеях Оскара Німеєра. Завдяки цьому більшого значення набувають вигнуті лінії, просторові взаємозв’язки та розташування групи порівняно з окремими сольними виступами: ти можеш спостерігати, як тіла разом створюють образ, а потім знову його розкривають. Цей підхід виходить за межі індивідуальної танцювальної мови, адже сцена постає як цілісний простір, водночас зберігається зв’язок із музикою фламенко (Flamenco) та впізнаваними танцювальними прийомами.

3. 03

   Зміщення гендерних образів: Viva!

   Мануель Ліньян, чоловічий танцювальний ансамбль

   • Рольові образи
   • костюм
   • ансамбль

   У Viva! танцівники-чоловіки виходять на сцену в костюмах і використовують рухові коди, які у фламенко (Flamenco) часто сприймаються як жіночі, зокрема довгі спідниці, шлейфи й мантони, не зводячи ці засоби лише до комічного ефекту перевдягання. Ця робота важлива тут, бо вона ставить під сумнів не стільки впізнаваність фламенко, скільки очікування щодо того, якому тілу дозволено використовувати ті чи інші засоби виразності: ти бачиш знайомі сценічні образи, але їхню прив’язку до гендеру свідомо роблять мінливою, а особиста присутність кожного танцівника виходить на перший план.

4. 04

   Показати тіло інакше: Caída del cielo

   Росіо Моліна, танцювальне соло з живим гуртом

   • Близькість до підлоги
   • образи тіла
   • рок-звучання

   У постановці Росіо Моліни Caída del cielo Фламенко (Flamenco) поєднується з різким звуковим світом, у якому є місце навіть рок-ударним, а урочистому, випростаному танцювальному образу протиставлено приземлені, важкі й фізично оголені картини: опускання, лежання та взаємодія тіла з підлогою стають самостійними сценічними темами. Тут змінюється не лише втілення відомого рольового образу, а й його тілесний вигляд, тож звертай увагу не тільки на віртуозну роботу ніг, а й на вагу, фактуру, тривалість та перехід між контролем і його втратою.

5. 05

   Розібрати концертну форму: La curva

   Ізраель Гальван, фортепіано, спів і плескання в долоні

   • Фрагментація
   • фортепіано
   • танцювальний театр

   У La curva танець Гальвана, серед іншого, взаємодіє з фортепіано Сільві Курвуазьє: звучання, тиша й дії не зливаються постійно в цілісний акомпанемент, а можуть також протистояти одне одному чи існувати поруч. Ця робота завершує добірку як найрадикальніше втручання в розглянуту тут форму подачі, адже вона знову й знову перериває твоє очікування безперервного танцювального номера й дає змогу сприйняти виступ як театральне ціле, складене з окремих подій, замість того щоб підпорядковувати кожну сцену спільній музичній кульмінації.

Порівняння у цифрах

Сценічні постановки з назвами

5

Автори хореографії

4

Творчість Ізраеля Гальвана

2