Від асфальту Гарлема до танцювальних студій світу
Той, хто думає про музичне коріння вуличних танців, швидко опиняється у сімдесятих роках. Натомість Litefeet, це дитя кінця 2000-х років, що виникло безпосередньо в метро та на вулицях Гарлема і Бронкса. Назва говорить сама за себе: ноги танцюристів здаються неприродно легкими, майже так, ніби вони ширяють над асфальтом. Ця невагомість фундаментально відрізняє Litefeet від стилів, орієнтованих на роботу з підлогою, як-от Breaking. Замість глибоких, приземлених грувів тут домінують стрімкі ритми зі швидкістю близько 100-110 ударів на хвилину. Музика, яку часто називають треками Litefeet або 2-хвилинними треками, підганяє танцюристів жорсткими ударами малого барабана та енергійними вокальними вигуками.
Технічна ДНК стилю базується на екстремальній напрузі верхньої частини тіла, тоді як ноги з приголомшливою швидкістю виконують складні послідовності кроків. Яскравим елементом, який потрапив у світову попкультуру, є танцювальний стиль Harlem Shake епохи нової хвилі. Під час нього плечі ритмічно, майже тремтливо, висуваються вперед і назад в ізоляції. На відміну від старіших стилів, танцюристи Litefeet також інтенсивно використовують свій одяг як реквізит: кепки та кросівки під час виступу спритно підкидають у повітря за допомогою рук і ніг, не перериваючи при цьому потік танцю. Якщо ти хочеш зрозуміти цю динаміку, тобі варто також ознайомитися зі спорідненими концепціями, як-от основи House Dance, які також роблять ставку на швидку роботу ніг.
