Напрямок змінює спосіб пригадування, а не кількість кроків
У чотирьох завданнях поступово зникають підказки для пригадування. Спочатку ти чуєш власну підказку, потім плануєш наступну ногу, далі перемикаєшся між двома запам’ятованими варіантами. Насамкінець картка визначає, який із них потрібен. Якщо саме на цьому етапі ти починаєш вагатися, не треба додавати нові кроки: тобі просто потрібно ще раз повторити знайомий варіант назад або вперед, але з меншою кількістю відволікальних чинників.
Тут рух назад не означає виконувати послідовність уперед у зворотному часовому порядку. Ти пригадуєш варіант руху назад, якого навчився на занятті, зокрема ногу, з якої починаєш, і напрямок руху. Пара кроку вбік і приставного кроку залишається на відведеному для неї місці. Зокрема, не перетворюй приставний крок на простий дотик носком, інакше для наступного початку в тебе не залишиться вільної ноги.
Роби маленькі кроки й залишай шлях назад вільним. Дзеркало не підходить для цих завдань як постійна зорова підказка, адже ти хочеш перевірити свою пам’ять. Додавай музику, щойно зможеш пригадувати послідовність без пауз на пошук; сторінка про відповідний темп Фокстроту (Foxtrott) у бальному танці допоможе з вибором. Паузи із завдання 2 призначені для запам’ятовування, це не новий ритмічний варіант танцю.




